Складні задачі будівельної реформи
Реформи в будівельній галузі розпочнуться наступного року, пообіцяв віце-прем'єр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.
На цю посаду він був призначений Верховною Радою всього два тижні тому, попередньо звільнившись з посади першого заступника глави адміністрації президента. «У нас немає часу», - любить повторювати він.
Перед Геннадієм Зубко стоять амбітні завдання: провести реформу децентралізації влади, побороти корупцію, спростити процедуру оформлення дозвільної документації і виділення земельних ділянок, а також вирішити проблему підключення до мереж.
Тривала підготовка
Попередник нинішнього міністра - Володимир Гройсман - очолював відомство з березня цього року, але так і не зміг реалізувати жодного з обіцяних реформ. Зараз він керує Верховною Радою.
У свій час, отримавши міністерський портфель, Гройсман не став міняти команду. Всі заступники міністра зуміли зберегти свої місця. «Я не є кадровим революціонером і оцінюю працівників з їх професійним якостям. Але якщо фахівець намагається тільки всидіти на своєму місці, то рішення про звільнення буде прийнято швидко», - заявляв він раніше в інтерв'ю «Капіталу».
За сім місяців очолюване Гройсманом відомство зумів розробити законопроект про децентралізацію повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю, який був зареєстрований у парламенті в серпні 2014 р. В документі прописано, що Інспекція державно-архітектурного контролю буде підкорятися місцевим властям, а не Мінрегіонбуду. Міністерство буде лише слідкувати за роботою чиновників і в разі прийняття спірних рішень зможе їх блокувати.
Вирішувати проблему недобудов будуть місцеві влади. Раніше Гройсман в інтерв'ю «Капіталу» розповідав, що успішно вирішував подібні проблеми на посади вінницького градоначальника. Наприклад, заморожений комплекс, до складу якого входила лазня, добудували в 2012 р. за програмою «Муніципальне житло р. Вінниця» (розрахована на бюджетників, молодих людей і пільговиків різних категорій). Банний комплекс звели переважно за бюджетні гроші.
Попередник нинішнього міністра - Володимир Гройсман - очолював відомство з березня цього року, але так і не зміг реалізувати жодного з обіцяних реформ. Зараз він керує Верховною Радою
Але Верховна Рада минулого скликання не встигла прийняти законопроект про децентралізацію повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю, каже заступник директора Департаменту державних програм і розвитку житлового будівництва Володимир Височин. «Цей законопроект буде знову поданий до парламенту в найближчі дні», - додав він.
Володимир Гройсман активно намагався побороти корупцію. Він попередив про заборону брати хабарі всіх співробітників міністерства. А ще збирався організувати роботу чиновників таким чином, «щоб від них мало що залежало». «Але розмір «неформальних платежів» не скоротився», - зітхає генеральний директор великої будівельної компанії, який побажав залишитися неназваним. Президент Конфедерації будівельників Лев Парцхаладзе теж підтвердив, що чиновники на місцях, як і раніше беруть хабарі.
Складні завдання
Новому голові Мінрегіонбуду потрібно вирішити відразу кілька важливих завдань. Одна з них - складна процедура підключення до мереж, розповідає голова Ради підприємців при адміністрації президента Даниїл Пасько. «Ми пропонуємо встановити єдину плату за підключення до комунікацій і розробити стандартні правила гри», - зазначає він.
Парцхаладзе додає, що хоче попросити міністра знайти гроші на проведення зонування територій в містах-мільйонниках. Експерт пояснює, що в цьому випадку у чиновників буде карта, на яку нанесуть місця потенційних будівництв і їх характеристики (поверховість забудови, тип нерухомості тощо). На підставі цієї картки можна видавати дозволи на будівництво нових об'єктів. «Якщо зонінга нема, то треба оформляти спеціальний документ - містобудівні умови і обмеження», - пояснює Парцхаладзе. За його підрахунками, зонування Києва обійдеться у відносно невелику суму - 30 50 млн грн.
Реформувати потрібно і саму процедуру виділення земельних ділянок, вважає Парцхаладзе. «Це дуже складна процедура, яка в середньому займає 375 днів. Ми пропонуємо скоротити термін до 40 100 днів», - уточнив він.
Голова наглядової ради корпорації «Альтіс-Холдинг» Олександр Глімбовський додає, що непростою є і дозвільна процедура, яка постійно змінюється. «Наприклад, поки ми будували житловий будинок, в законодавстві відбулись зміни і категорія складності нашого будівлі зросла з третьої до п'ятої. В результаті нам довелося дооформляє документи», - ділиться він.
Опитані «Капіталом» експерти вважають, що у Геннадія Зубка високі шанси домогтися успіху в реалізації будівельних реформ. Тривалий час він очолював Житомирський завод металевих конструкцій, знає багатьох керівників найбільших українських будівельних компаній і добре знайомий з проблемами галузі.
Джерело: Капітал
